Vascular and cerebrovascular diseases remain an actual problem of modern society. More than 70% of post-stroke patients suffered from different pains. Although a headache is the common complaint of post-stroke patients it is not described good in specialized literature and its pathophysiology has not yet been sufficiently studied. In order to relieve headaches, the patients usually use a lot of medicaments often without an agreement with a doctor. Since unnecessary polypharmacy is ineffective and leads to a wide range of adverse effects, the search for pathogenically valid and effective alternative approaches deserves the great attention. Acupuncture is one of such approaches.
We analyzed 2 groups of patients who had the stroke in anamnesis and suffered from a headache: the main (acupuncture) group (n = 30) that underwent acupuncture and traditional medications and the control group that received medication alone (n = 30). The average age of patients in the main group was 70 (SD 8.06) years. Among them 13 women and 17 men. The average age of participants in the control group was 70.3 (SD 9.00) years and it included 8 and 22 individuals of male and female gender. In both groups, the ischemic stroke type predominated. Most patients in both groups were in residual stroke period. Along with the corporal acupuncture we used a combined method which included an effect on several microsystems. Evaluation of a headache was based on 4 criteria: intensity, duration, characteristics, and localization.
The data analysis showed that the complex treatment of a headache including combined acupuncture method statistically significantly (p<0.05) affects three indicators of a headache - intensity, duration, and characteristics. The pain localization had a tendency to positive changes (p<0.1). Control group showed good results (p<0.05) only on two headache indicators - intensity and duration, whereas the effect of treatment on pain characteristics and localization was not significant. The comparative analysis of the treatment results of the two groups demonstrated the statistically significant positive effect (p<0,05) in favor to acupuncture on the four headache criteria: intensity, duration, characteristics, and localization.
Acupuncture in the complex treatment of post-stroke patients significantly reduces a headache in comparison to standard treatment alone. It can allow improving the effectiveness of rehabilitation and quality of life.
В статті представлено результати комплексного лікування головного болю у 60 пацієнтів, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК) в анамнезі. Пацієнтів, залучених у дослідження, було розділено на дві групи: основна (30 хворих) – де поряд з традиційною терапією проводилась рефлексотерапія, та контрольна (30 хворих), яка отримувала виключно медикаментозну терапію. Презентовано результати дослідження лікування головного болю всередині груп хворих та між ними. Показані переваги комплексного лікування із застосуванням рефлексотерапії.
Судинно-мозкові захворювання залишаються актуальною проблемою сучасного суспільства. Це зумовлено їхньою значною поширеністю, а також високими показниками смертності. За даними МОЗ в Україні щорічно реєструють 100-120 тисяч інсультів, з них третина – серед осіб працездатного віку. У 2015 році захворюваність на ГПМК склала 274,1 на 100 тис. населення (в середньому показник захворюваності у країнах Європи — 200 випадків на 100 тис. населення)
За даними Harrison R.A., більш ніж 70% хворих, що перенесли інсульт, щоденно відчувають біль. Постінсультний біль достатньо різноманітний: біль у плечовому суглобі, біль в паретичних кінцівках за рахунок виразної спастики, центральний або таламічний біль, міофасциальний та вертеброгенний біль, головний біль (ГБ)
Згідно даних літератури ГБ в гострій фазі інсульту зустрічається у 27-31% хворих, у віддалений період – значно рідше (у 3,5-11,0 %). Вцілому, приблизно 11% пацієнтів згадують про наявність у них постійного або періодичного головного болю, який спостерігався за 3 місяці до інсульту. ГБ, безпосередньо пов`язаний з інсультом, відмічають більш ніж 30% хворих
Вважають, якщо ГБ передував інсульту, вірогідність його появи як симптому після виникнення ГПМК, складає 20%
Незважаючи на те, що в клінічній практиці ГБ є частою скаргою постінсультних пацієнтів, в фаховій літературі він описаний недостатньо, та його патофізіологія до цього часу ще не є достатньо вивченою. Одним із механізмів ГБ на сьогоднішній день вважають стимуляцію тригеміноваскулярної системи. Причинами виступають різні фактори, включаючи ушкодження тканини мозку та мозкових судин, наступним запаленням або повторною реіннервацією шляхів болю і, навіть, медикаментами. Дипиридамол повільного звільнення, який використовується для вторинної профілактики інсульту, нерідко викликає ГБ
З метою позбавлення головного болю хворі зазвичай тривало використовують суттєву кількість медикаментозних препаратів, часто не погоджуючи з лікарем їхнє вживання. Оскільки невиправдана поліпрагмазія є малоефективною та сприяє появі широкого кола побічних негативних ефектів (підвищення секреції соляної кислоти в шлунку, вплив на серцево-судинну систему, алергійні реакції та ін.), пошук патогенетично обгрунтованих ефективних альтернативних підходів заслуговує великої уваги. Додавання до комплексної терапії немедикаментозних методів, які б сприяли зменшенню побічних явищ та прискоренню термінів видужування, є актуальною і на сьогоднішній день. Серед таких методів важливу роль відіграють методи рефлексотерапії
Рефлексотерапія (РТ) ─ це лікувально-діагностична система, що включає комплекс різноманітних способів впливу на точки акупунктури (ТА) та зони організму через шкірні, шкірно-м'язові та нервові утворення з саногенетичною метою. Клінічний досвід доводить високу ефективність лікувального впливу рефлексотерапії у хворих з органічними ураженнями нервової системи, зокрема у разі наслідків інсультів
В сучасній рефлексотерапії найчастіше використовують корпоральну класичну голкотерапію (акупунктуру), аурікулярну терапію, скальптерапію. Місцем впливу є точка акупунктури (ТА) – ділянка м’яких тканин організму, яка анатомо-фізіологічно відрізняється від оточуючих тканин. Новітні сучасні дослідження доводять наявність в організімі людини так званої первинно-судинної системи, раніше невідомого анатомічного субстрату, через який реалізується дія рефлексотерапії, та її важливу роль у забезпеченні саногенетичних реакцій
Тому, застосування акупунктури в комплексній реабілітації хворих після інсульту заслуговує на подальше вивчення, адже вона за умови кваліфікованого виконання поряд з високою ефективністю, відсутністю побічних ефектів, розрахована на запобігання й послаблення рівня інвалідизації, поліпшення якості життя не тільки самих пацієнтів але, відповідно, й членів їхніх сімей.
Для вирішення поставленої мети нами проаналізовано показники 2 груп хворих, які перенесли інсульт, та страждали на головний біль: основна, де поряд із традиційним медикаментозним лікуванням, застосовувалась акупунктура (n=30); група контролю, яка отримувала виключно медикаментозну терапію (n=30).
Середній вік пацієнтів основної групи склав 70±8,06 років. Серед них: жінок – 13 (середній вік - 66,8±6,96), чоловіків – 17 (середній вік - 72,75± 7,95).
Середній вік контрольної групи склав 70,3±9,0 років. Серед них жінок – 8 (середній вік 68,7±9,7 років), чоловіків – 22 (середній вік 70,8±8,4 років).
За характером інсульту в основній та контрольній групах переважав ішемічний інсульт (
Стосовно розподілу хворих за періодом інсульту (
ГБ в числі основних скарг спостерігався у 70% хворих основної групи та 84% хворих контрольної групи. Оцінка ГБ відбувалась за 4 критеріями:
Критерій
Критерій
Критерій
Критерій
Рефлексотерапія, зокрема акупунктура, проводилась в режимі щоденно, кількість сеансів в середньому складала 8-10 процедур, середня тривалість процедури на одного хворого була 40 хв. З метою підвищення ефективності впливу нами запропонована модифікація методу, яка включала поєднаний вплив на мікросистеми (вушна раковина, зони скальпу, зони кисті, стопи та живота) одночасно з корпоральною акупунктурою.
Статистична обробка даних проводилася за критерієм Стьюдента для залежних та незалежних вибірок з використанням пакета статистичних програм “Microsoft Office Excel 2007” та “Statistica for Windows 6.0”.
Ефективність застосованого впливу на прояви головного болю оцінювалась в динаміці в основній (
Комплексне лікування постінсультних хворих з ГБ із застосуванням акупунктури (основна група) показало позитивні клінічні результати (
Критерії | m | Std Dev | Std Dev | t | р | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|
до лікування | після лікування | до лікування | після лікування | ||||
А | 3,733333 | 1,383333 | 2,899861 | 1,617167 | 1,917029 | 6,714286 | <0,05 |
Б | 1,566667 | 1,006667 | 1,515059 | 1,365065 | 1,485934 | 2,064187 | <0,05 |
В | 0,481481 | 0,333333 | 0,509175 | 0,480384 | 0,362014 | 2,126438 | <0,05 |
Г | 12,75 | 1,111538 | 32,53226 | 1,495146 | 31,81698 | 1,865191 | 0,07 |
Аналіз результатів лікування хворих основної групи показав, що комплексна терапія із застосуванням акупунктури дозволила отримати позитивний ефект стосовно трьох характеристик болю: інтенсивність, тривалість та характер больового відчуття. Крім того, спостерігалась тенденція до зміни показника «локалізація» p<0,1 що є логічним, адже сам рефлексотерапевтичний підхід, окрім загального, передбачає специфічний топічний вплив на зону прояву болю. Показник не вийшов на рівень «достовірно», але дорівнює 0,07, що означає «тенденцію» до зміни (р<0,1). Не виключно, що більша тривалість спостереження та кількість випадків дозволять отримати більш оптимістичні показники.
В результаті статистичної обробки показників контрольної групи за тестом Стьюдента для залежних вибірок отримані наступні дані (
Критерії | m | Std Dev | Std Dev | t | р | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|
до лікування | після лікування | до лікування | після ння | ||||
А | 3,266667 | 2,6 | 1,720732 | 1,499425 | 0,922266 | 3,959252 | < 0,05 |
Б | 2,516667 | 1,996667 | 1,68279 | 1,478695 | 1,07588 | 2,647282 | < 0,05 |
В | 0,689655 | 0,689655 | 0,470824 | 0,470824 | 0 | ||
Г | 2,426087 | 2,286957 | 1,723954 | 1,609998 | 0,696575 | 0,957895 | > 0,05 |
Отже, як видно зі статистичних розрахунків, представлених в
Порівняльна статистична оцінка лікування хворих двох клінічних груп показала, що застосування акупунктури у комплексному лікуванні ГБ у хворих після інсульту достовірно (p<0,05) позитивно впливало на прояви головного болю в порівнянні з групою контролю за 4 критеріями: інтенсивність, тривалість, характер, локалізація (
Критерії | Контрольна (n = 30) | Основна (n = 30) | t | р | ||
---|---|---|---|---|---|---|
m1 | Std Dev | m2 | Std Dev | |||
А | 2,6 | 1,499425 | 1,383333 | 1,617167 | 3,021743 | < 0,05 |
Б | 1,996667 | 1,478695 | 1,006667 | 1,365065 | 2,694458 | < 0,05 |
В | 0,689655 | 0,470824 | 0,310345 | 0,470824 | 3,067753 | < 0,05 |
Г | 2,241667 | 1,590165 | 1,067857 | 1,453999 | 2,77949 | < 0,05 |
Таким чином, як видно з таблиці, ефективність рефлексотерапії, зокрема акупунктури, в комплексному лікуванні ГБ у хворих після інсульту є достовірною. Крім того, нами були отримані цікаві результати, які стосуються вікового та статевого аспекту досліджуваних хворих. Отже, при кореляційному аналізі віку та статі виявлено, що на головний біль страждають переважно особи жіночої статі (R=0,34) та зворотний кореляційний зв’язок між виразністю болю та віком хворих (R=0,39), що узгоджується з висновками інших дослідників
Таким чином, аналізуючи динаміку лікувального впливу на ГБ у пацієнтів, які перенесли інсульт, під впливом комплексного терапії з використанням рефлексотерапії, можна дійти до таких висновків:
Доведено, що комплексне лікування головного болю із застосуванням рефлексотерапії за запропонованою нами методикою поєднаного застосування корпоральної акупунктури разом із мікросистемами статистично достовірно (p<0,05) впливало на три показника ГБ – інтенсивність, тривалість та характер. Показник «локалізація» мав «тенденцію» до позитивних змін (p<0,1).
Доведено, що традиційна терапія достовірно знижує головний біль у постінсультних хворих (p<0,05) тільки за двома показниками – інтенсивність та тривалість, натомість вплив лікування на характер та локалізацію болю не мав достовірних показників.
Порівняльний аналіз результатів лікування хворих двох груп достовірно довів (p<0,05) перевагу застосування рефлексотерапії щодо позбавлення ГБ проти показниківстандартної медикаментозної терапії.
Отже, застосування рефлексотерапії в комплексному лікуванні хворих після інсульту дає змогу суттєво зменшити головні болі, разом з тим запобігти невиправданої поліпрагмазії та побічних негативних ефектів, поліпшити ефективність реабілітації та якість життя, що окреслює перспективи подальшого вивчення проблеми постінсультних больових проявів та їх позбавлення за допомогою застосування методів РТ.
Автори заявляють про відсутність будь-якого конфлікту інтересів.