Skip to main content Skip to main navigation menu Skip to site footer
Published: 2019-08-07

From the experience of motivation formation in students of medical universities

SI «Dnipropetrovsk Medical Academy»
quistionnaire motivational levers academic subjects clinical thinking health status анкетування академічні предмети клінічне мислення стан здоров'я мотиваційні важелі

Abstract

There was conducted a questionnaire of 43 students of 5-6 courses of the higher educational establishment to evaluate the motivational levers in the formation of professional status.

The issues related to orientation in choosing a doctor’s profession, determining the most important academic subjects in teaching and forming a doctor’s outlook and basic motivations for professional growth, personal assessment of the attitude to one’s health were considered.

The majority of respondents (70%) indicated that the medical speciality was chosen under the influence of their parents according to dynasty principles. Learning process used in schools and “homework” process was considered appropriate because it greatly facilitates better understanding of subjects and self-organization.

The most important basic subjects for the respondents were anatomy, histology, physiology, pharmacology; because they are the basis for understanding the etiopathogenesis and clinical manifestations of the disease. Simultaneous study of these disciplines provides the basis for the formation of a unified view of the functional and morphological features of the body and the consequences of disorders in the process of disease.

A great influence on the interest of students in the study of clinical disciplines is the recognition of the authority of the teacher. Conducting debates, brainstorming sessions, and the presence of students at clinical conferences enables to communicate most actively and express your views on problem situations. More than 20% of students wanted to gain experience in research.

Concerning the formation of clinical thinking, the most necessary was considered to be clinical examinations with the demonstration of patients with the analysis of the medical history and the subsequent prognostic assessment of the course of the pathological process.

The most interested in conducting clinical trials were trainees who worked part-time in health care facilities and involved in doctor-patient interactions.

Emergencies and the need to assist patients during the duty cycle required concentration and proper accountability. In the formation of motivational principles of professional development and success the following ones were considered important: the process of employment - 72.1%, the social value of the profession - 54.9%, career opportunities - 41.7%, independence in decision-making - 25.4%.

Staying in an inpatient atmosphere, supervising patients and exposing the negative direct impact of bad habits on the course of the disease require careful assessment and a personal focus on keeping to a healthy lifestyle. The physician should be an authority for the patient and a role model.

Актуальність

Формування мотивацій студентів медичних спеціальностей, щодо реалізації успішності в навчанні при поступовому отриманні професійних навичок та клінічного мислення є головною метою освітянського процесу.

Студенти старших курсів в значній мірі здатні визначити мотивацію що до отримання належного професійного статусу та подальшої успішності в роботі. Династійність та особисте покликання на початку навчання потребує ретельного оволодіння академічними предметами, відпрацювання практичних навичок та формування клінічного мислення відбувається при безпосередньому спілкуванні з хворими на відповідних клінічних базах та вважається найбільш доречним. Послідовне нашарування до фундаментальних теоретичних постулатів клінічного мислення дозволяє обирати алгоритми діагностичного пошуку з призначенням адекватного лікування. Чітке формування цілей та завдань при клінічних спостереженнях налаштовує слухача не дослідницьку діяльність, приклад викладача в таких ситуаціях відіграє значну роль і потребує значних організаційних здібностей. Поєднання теоретичних знань з практичними навичками формує ставлення до особистого стану здоров′я з дотриманням принципів здорового образу життя і проявам морально-гуманістичних рис характеру медичного працівника.

Матеріали та методи

Проведений аналіз анкет 43 студентів 5-6 курсів медичної академії з відповідями на перелік питань щодо оцінки мотиваційних важелів у формуванні професійного статусу.

Питання, що цікавили:

  1. Що спіткало Вас обрати спеціальність лікаря?
  2. Що Ви вважаєте найбільш важливим при отриманні медичної освіти та формування світогляду лікаря?
  3. Яка головна мотивація що до професійного зростання?
  4. Особиста оцінка відношення до стану власного здоров’я?

Результати

Згідно анкетуванню обирання спеціальності лікаря відбувалася за династійним принципом - у 70% студентів батьки були лікарями. Перебування та спілкування у професійному лікарському середовищі з дитинства та принципи сімейного виховання вплинули на формування гуманістичних рис характеру – людяності, здатності на допомогу і моральну підтримку.

Процес навчання за схемою шкільного опитування та «домашнього завдання» вважали доречним 78% респондентів,- це сприяє кращому розумінню предметів та самоорганізованості.

Найбільш важливими академічними предметами респонденти вважали гістологію, фізіологію, анатомію, фармакологію. Одночасне вивчення цих дисциплін забезпечує базу при формуванні єдиного уявлення про функціонально-морфологічні особливості організму та наслідки порушень в процесі розвитку захворювань.

Найбільш необхідним в процесі становлення клінічного мислення була демонстрація хворих і клінічний розгляд: обов’язковим відпрацюванням алгоритмів діагностичного пошуку на основі послідовного аналізу при формуванні функціональних та морфологічних порушень в організмі пацієнта в цілому. На думку респондентів, послідовне нашарування на фундаментальні теоретичні постулати клінічного мислення полегшує розв′язанню проблем діагностичного пошуку та лікування. Самооцінка та можливість подальшої реалізації на професіональному рівні викликають заохочення щодо наукової діяльності з цільовим підходом до розв’язання конкретної проблеми. Такі наголошення найчастіше висловлювали слухачі, що поєднували навчання з роботою у медичних закладах. Чітке формування цілей та завдань при клінічних спостереженнях налаштовує слухача не дослідницьку діяльність, До 20% студентів, які зацікавились клінічними дисциплінами, мали мету займатися дослідницькою діяльністю Включення до процесу навчання інтерактивних методів – дискусій, мозкових штурмів, проблемних лекцій, засідань студентських гуртків з розгляданням проблем та оригінальним їх вирішенням потребує спілкування та визначає тактичні підходи до різних, в тому числі, і нестандартних ситуацій. Належний рівень теоретичної підготовки, додаткове вивчення методичних рекомендацій та огляд сучасних літературних джерел сприяють логічному обґрунтуванню діагнозу з визначенням тактики подальшого ведення пацієнтів. Згідно опутуванню, авторитет викладача в таких ситуаціях відіграє значну роль (86 % респондентів с цим погодилися) і потребує значних організаційних здібностей.

У формуванні мотиваційних принципів професійного становлення і успішності важливими вважалися: сам процес трудової діяльності (72,1%), соціальне значення (54,9%), можливість кар’єрного зростання (41,7%), самостійне прийняття рішень (25,4%) при виникненні складних ситуацій, постійне пересування і нові враження (30%).

Необхідність наголошувати здоровий образ життя зобов’язує починати з себе – зовнішнього та внутрішнього стану - лікар повинен бути прикладом у всіх відношеннях, тому що ставлення пацієнта до нього з моменту початкового спілкування визначається саме цим. Ця теза відмічена всіма респондентами.

Висока кваліфікація лікаря, здатного діяти не тільки у межах професійної компетенції, а й бути дослідником і винахідником, потребує постійного навчання.

Особове становлення щодо до обраної спеціальності вимагає поєднання належного рівня викладання з високою внутрішньою мотивацією.

Базові предмети визначають подальшу успішність, а саме, розуміння клінічних дисциплін у світі доказової медицини. Розглядання етіопатогенезу захворювань неможливе без застосування фундаментальних теоретичних знань, вони є основою обґрунтування діагностичного пошуку та вибору індивідуалізованих схем лікування - пізнавальні мотиви навчальної діяльності у сполученні з практиками формують професіональні навички, відповідний досвід і належну відповідальність.

В умовах вищої медичної школи практика «домашніх завдань» вимагає самоорганізації, вміння використовувати свої час та ресурси [1]. Включення до процесу навчання інтерактивних методів – дискусій, мозкових штурмів, проблемних лекцій, засідань студентських гуртків з розгляданням проблем та оригінальним їх вирішень потребує спілкування та визначає тактичні підходи до різних, в тому числі, і нестандартних ситуацій.

Прикладом безперервного процесу самоосвіти повинен бути викладач; його культурний та професійний статуси, в значній мірі, визначають зацікавленість студентів до вивчення предмету. Заохочення студентів до дослідницької діяльності з організацією самостійної роботи стимулює формування мети з підвищенням рівня відповідальності за кінцевий результат. Виховання та навчання у належних умовах підіймає рівень освіти на більш високий рівень – це не тільки процес, а й результат процесу. Придбання нових знань та підвищення ерудиції формують професіональні амбіції і особисті ціли в оволодінні професією, підвищує рівень духовної культури, що найбільш важливо, ніж «пожити студентським життям» та «отримати диплом» [2].

Більшість студентів поєднує навчання з роботою у лікувальних медичних закладах, що являє собою, також, важливий мотив в оволодінні професією лікаря, - індивідуально і професійно значущі ситуації співчуття і порозуміння, бо в медицині надто гостро виникають питання життя та смерті, здоров′я та гідності.

Здоровий спосіб життя, якого необхідно дотримуватися лікарю, потребує оцінки особистого стану здоров′я. Порозуміння цього, як інструментальної цінності, формує цілісну мотиваційну концепцію в отриманні життєвої позиції, - крім моральних цінностей необхідні ще й гуманістичні спонукання, які повинні бути присутніми у фахового спеціаліста [3].

Всі наведені ствердження вважаю доцільними, як лікар з 38 –річним досвідом роботи, бо вони можуть статися в пригоді викладачам медичних, особливо, клінічних спеціальностей.

Висновки

Необхідність формування висококваліфікованого медичного фахівця в умовах вищої школи – завдання, що потребує належного рівня викладання з обов’язковим прикладним супроводом, внутрішньої мотивації самого студента, бажання до комунікабельності та професійної амбіціозності.

Розуміння послідовності розвитку патологічних процесів з прстановкою завдань задля отримання позитивних результатів у вирішенні проблемних діагностичних питань та лікування за допомогою викладача надає можливості випробування себе у дослідницькій діяльності з подальшим поглибленням знань.

References

  1. Lesnychenko O. Motivation as the basis of educational activities of students of a medical university. International journal of applied and fundamental research. 2017;4(1):171-3.
  2. Shatilova A, Zhyznevs’kyj R. The motivation for studying at a university in the personality structure of a student at a medical university. Student International Scientific and Practical Conference Scientific community of students of the XXI century, humanitarian sciences. 2017;8(56):83-7.
  3. Shagyvaljejeva G, Kalashnikova V. Motivation of educational activities of university students from different countries. Saint-Petersburg: Svoe izdatel’stvo; 2015.