Skip to main content Skip to main navigation menu Skip to site footer
Published: 2019-11-14

Family anxiety in families with cancer patient

Vinnytsya National Pirogov Memorial Medical University
cancer patients patient's family psycho-oncology oncology psychological help family anxiety онкохворі родина пацієнта психоонкологія онкологія психологічна допомога сімейна тривога

Abstract

Background. Cancer is a hard challenge for the patient's family that causes changes in family functioning. In the study analyzed manifestations of family anxiety in families with cancer patients, depending on the stage of the disease and the level of adaptation in families.

Contingent and research methods. Based on informed consent, a psychological examination of 288 families with a cancer patient was conducted, of which 174 patients were women and 114 were men. The respondents were further divided into subgroups depending on the stage of cancer and the level of adaptability of the family system.

In the study used the Family Anxiety Questionnaire and the Family Adaptation and Cohesion Scale (FACES-3), a clinical-psychological interview.

Results. Oncology was a powerful stress factor that affected family functioning and potentiated changes in marital relationships, perceptions of family events, attitudes and responsibilities. On the level of family, anxiety influenced the progression of cancer, the adaptability of the family system, the gender of the couple. With continued cancer or relapse, the family responds with increasing family anxiety, guilt and hyper responsibility for the family situation, tension. The progression of cancer in a family member led to increasing manifestations of family anxiety, which expressed in a sense of helplessness, uncontrollability, independence of the situation in the family from their efforts, exaggeration of responsibility for events, failure to fulfil family obligations. Particularly striking was the increased anxiety and guilt in patients' wives. Violations of family adaptability were accompanied by increased family anxiety in all its structural components.

Conclusions. Medical-psychological help for a family of cancer patients is an important part of interventions in oncology practice.

Актуальність

Онкологічне захворювання – це складний виклик для сім'ї пацієнта, яка часто неготова до вирішення пов’язаних з хворобою проблем. Близькі переживають подібні до пацієнта психологічні реакції – шок, заперечення, агресію, пошук компромісу, депресію та прийняття, вираженість яких та співпадіння у часі із реакціями хворих часто визначають характер сімейних взаємовідносин [1, 2, 3].

Встановлено високу значимість для родини онкологічного пацієнта наявності загрозливої для життя хвороби, що виражається у дезадаптивних реакціях та психічних розладах [4, 5, 6, 7].

Погіршення фізичного здоров’я та інтенсивні психоемоційні реакції хворих приводять до збільшення потреби у допомозі та підтримці, що обумовлює зростання напруження у родині при неможливості стабілізувати ситуацію [8, 9]. На пізніх стадіях захворювання подружжя переживають більш виражений дистрес, що проявляється зменшенням взаємності у відносинах, труднощами у плануванні майбутнього, керування невизначеністю, екзистенційною кризою [10, 11].

Вивчення особливостей психологічного реагування членів родини та змін сімейного функціонування у ситуації онкологічного захворювання є необхідною передумовою для розробки програм психологічної допомоги для сім′ї. Медико-психологічна допомога та підтримка для родини онкохворого реалізується у різних за спрямуванням та змістом заходах, спрямованих на посилення підтримуючого ресурсу сім′ї та профілактики розвитку психічних зрушень.

Мета

Метою було проаналізувати прояви сімейної тривоги у родинах з онкологічним пацієнтом в залежності від етапу перебігу хвороби та рівня адаптованості сімейної системи.

Контингент та методи дослідження

На основі інформованої згоди було проведено психологічне обстеження 288 сімей з онкологічним пацієнтом, з яких у 174 родинах хворими були жінки (ГРЖ) та 114 – чоловіки (ГРЧ). Опитуваних додатково розділили на підгрупи в залежності від етапу перебігу онкологічного захворювання (при першому зіткненні з хворобою – 78 жінок та 51 чоловіків, та при прогресуванні онкопатології відповідно 96 та 63 опитуваних) та рівня адаптованості сімейної системи («адаптовані» - 55 родин, «межові» - 127, «дезадаптовані» - 106).

У дослідженні було використано опитувальник «Аналіз сімейної тривоги» (АСТ, Е. Ейдеміллер, В. Юстіцкіс) та шкалу сімейної адаптації і згуртованості FACES-3 (Н. І. Оліфірович, Т. А. Зінкевич-Куземкіна, Т. Ф. Велента), клініко-психологічне інтерв’ю.

Результати дослідження та їх обговорення

Прогресування онкологічного захворювання у одного з членів родини спричиняло зростання проявів сімейної тривоги, що виражалося у відчутті безпомічності, неконтрольованості, незалежності ситуації у сім′ї від власних зусиль (15,5% проти 29,0%), перебільшенні відповідальності за події (18,6% проти 25,6%), напруження, непосильності виконання сімейних зобов’язань, які зросли (21,7% проти 29,6%), Табл. 1.

Рівень «Адаптовані» «Межові» «Дезадаптовані» Всі
П В П В П В П В
Сімейна тривожність
Низький 41,7 19,4 21,5 3,2 - - 18,6 5,0
Середній 58,3 74,1 66,2 71,0 70,0 57,6 65,9 66,0
Високий - 6,5 12,3 25,8 30,0 42,4 15,5 29,0
Сімейна провина
Низький 4,2 - 10,8 - - - 6,2 -
Середній 87,5 83,9 72,3 77,4 72,5 66,7 75,2 74,2
Високий 8,3 16,1 16,9 22,6 27,5 33,3 18,6 25,8
Сімейна напруженість
Низький 12,5 9,7 4,6 3,2 - 3,0 4,7 4,4
Середній 75,0 71,0 75,4 69,4 70,0 60,6 73,6 66,0
Високий 12,5 19,3 20,0 27,4 30,0 36,4 21,7 29,6
Таблиця 1.Розподіл вираженості проявів сімейної тривоги в залежності від етапу хвороби, %. Примітка: П – при первинному зіткненні з захворюванням, В – при прогресуванні хвороби.

За структурою складові сімейної тривоги залежали від рівня сімейної адаптованості, Табл. 2. Порушення внутрішньосімейного пристосування супроводжувалися суттєвим підвищенням проявів сімейної тривожності: високий рівень у «адаптованих» сім’ях становив 3,6%, у «межових» - 18,9% та «дезадаптованих» - 37,7%, почуття провини відповідно 12,7%, 19,7% та 31,1%, та напруженості – 16,4%, 23,6% та 34,0%.

Рівень «Адаптовані» «Межові» «Дезадаптовані» Всі
Сімейна тривожності
Низький 29,1 12,6 - 11,1
Середній 67,3 68,5 62,3 66,0
Високий 3,6 18,9 37,7 22,9
Сімейна провина
Низький 1,8 5,5 - 2,8
Середній 85,5 74,8 68,9 74,7
Високий 12,7 19,7 31,1 22,6
Сімейна напруженість
Низький 10,9 3,9 1,9 4,5
Середній 72,7 72,4 64,2 69,4
Високий 16,4 23,6 34,0 26,0
Таблиця 2.Розподіл вираженості проявів сімейної тривоги в залежності рівня сімейної адаптації, %

У родинах з онкохворими чоловіками їх дружини виявили вищі показники за складовими сімейної тривожності та провини (28,1% у ГРЧ проти 19,5% у ГРЖ; та відповідно 29,8% проти 17,8%), щодо напруженості дані були подібними (27,2% у ГРЧ та 25,3% у ГРЖ), Табл. 3.

Рівень «Адаптовані» «Межові» «Дезадаптовані» Всі
ГРЖ ГРЧ ГРЖ ГРЧ ГРЖ ГРЧ ГРЖ ГРЧ
Сімейна тривожності
Низький 34,2 17,6 15,8 7,8 - - 14,4 6,1
Середній 63,2 76,5 68,4 68,7 65,0 58,7 66,1 65,8
Високий 2,6 5,9 15,8 23,5 35,0 41,3 19,5 28,1
Сімейна провина
Низький 2,6 - 6,6 3,9 - - 3,4 1,8
Середній 89,5 76,5 77,6 70,6 73,3 63,0 78,8 68,4
Високий 7,9 23,5 15,8 25,5 26,7 37,0 17,8 29,8
Сімейна напруженість
Низький 10,5 11,8 3,9 3,9 3,3 - 5,2 3,5
Середній 73,7 70,6 72,4 72,6 63,3 65,2 69,5 69,3
Високий 15,8 17,6 23,7 23,5 33,3 34,8 25,3 27,2
Таблиця 3.Гендерний розподіл вираженості сімейної тривоги, %

Онкологічне захворювання виступало потужним стресовим фактором, який впливав на сімейне функціонування та потенціював зміни у подружніх стосунках, сприйняття сімейних подій, ставлення до своїх ролей та обов’язків.

Висновки

На рівень сімейної тривоги впливали етап перебігу онкологічного захворювання (первинна зустріч, прогресування), адаптованість сімейної системи, а також були наявні відмінності у вираженості її прояву в залежності від статі.

При продовженні онкологічної хвороби чи її рецидиві родина реагувала зростанням сімейної тривожності, почуття провини та гіпервідповідальності за сімейну ситуацію, напруженості, що дестабілізувало міжособистісні відносини. Особливо виразним було посилення тривожності та провини у дружин пацієнтів.

Порушення сімейної адаптованості супроводжувалися підвищенням сімейної тривоги за всіма її структурними складовими.

Медико-психологічна допомога для родин з онкологічним пацієнтом має бути спрямована на сім′ю у всій цілісності її взаємозв’язків, з урахуванням сімейної структури та процесів.

Додаткова інформація

Конфлікт інтересів

Автори заявляють про відсутність будь-якого конфлікту інтересів.

References

  1. Holland J, Breitbart W, Jacobsen P, Loscalzo M, Butow P, McCorkle R. Psycho-Oncology. Oxford: Oxford University press; 2015.
  2. Kübler-Ross E. On Death and Dying. Kyiv: Sofija; 2001.
  3. Markova M, Piontkovska O, Mukharovska I. Algorytm povidomlennja diagnozu ta "nespryjatlyvyh" novyn u klinici dytjachoi’ onkologii’: metodychni rekomendacii’. Kharkiv: Metodychni rekomendacii; 2013.
  4. Jia M, Li J, Chen C, Cao F. Post-traumatic stress disorder symptoms in family caregivers of adult patients with acute leukemia from a dyadic perspective. Psychooncology. 2015;24(12):1754-60.
  5. Drabe N, Klaghofer R, Weidt S, Zwahlen D, Büchi S, Jenewein J. Mutual associations between patients’ and partners’ depression and quality of life with respect to relationship quality, physical complaints, and sense of coherence in couples coping with cancer. Psychooncology. 2015;24(4):442-50.
  6. Lee K, Yiin J, Lin P, Lu S. Sleep disturbances and related factors among family caregivers of patients with advanced cancer. Psychooncology. 2015;24(12):1632-8.
  7. Nipp R, El-Jawahri A, Fishbein J, et al. Factors associated with depression and anxiety symptoms in family caregivers of patients with incurable cancer. Ann Oncol. 2016;27(8):1607-12.
  8. Jeong A, Shin D, Kim S, et al. The effects on caregivers of cancer patients’ needs and family hardiness. Psychooncology. 2016;25(1):84-90.
  9. Lai C, Borrelli B, Ciurluini P, Aceto P. Sharing information about cancer with one’s family is associated with improved quality of life. Psychooncology. 2017;26(10):1569-75.
  10. Leroy T, Fournier E, Penel N, Christophe V. Crossed views of burden and emotional distress of cancer patients and family caregivers during palliative care. Psychooncology. 2016;25(11):1278-85.
  11. Mukharovska I. Features of psychological condition of cancer patient’s relatives in different stages of treatment process. Science Rise, Medical science. 2016;12(8):21-6.