Anxiety is a normal protective mechanism that a person acquired during evolution and is the very first mental reaction that occurs in response to a disease or precedes it. When anxiety becomes long-term and pronounced, it is anxiety as a disorder that negatively affects a person’s quality of life, disrupting his physical, mental and social functioning.
The early diagnosis and treatment of anxiety in patients with chronic noncommunicable diseases (NCD) is important for preventing chronic and somatization of mental disorders, reducing and preventing complications of NCD.
At the primary care level, naturopathic drugs occupy an important place in the treatment of subclinical anxiety disorders or somatized anxiety disorders. A number of clinical studies prove the anxiolytic and anti-stress effect of ashwagandha extract L-thianine and passiflora extract (Passiflora incarnata), which were combined in the phytotherapy complex Anxiomedin®
A 4-week study tested the efficacy and safety of Anxiomedin in the treatment of psychosomatic manifestations of anxiety in 75 adult ambulatory patients with NCD. Patients were examined according to the HADS Hospital Anxiety and Depression Scale, a four-dimensional questionnaire for assessing distress, depression, anxiety and somatization 4DSQ, the Sax-Sydney SSCT method of incomplete sentences; blood pressure (BP) and pulse were also monitored.
At 4 weeks of therapy, patients with NCD and subclinical anxiety had a reduction: somatization on the 4DSQ scale (-57.7%), anxiety on the HADS scale (-58.6%), conflict index according to the SSCT method (-42.3%) , sympathicotonia (decrease in heart rate by 24.4%). Also according to the SSCT method, significant conflict zones that have undergone a significant reduction in the course of therapy were: attitude to the future (p <0.01); fears and anxieties (p <0.01); attitude to the disease (p <0,01); attitude to himself (p <0,05). No significant side effects were detected during the study.
There is a two-way link between anxiety and NCD regarding the onset and development of mental and physical disorders. In the treatment of subclinical and somatized anxiety, especially in primary care, naturopathic drugs, such as Anxiomedin, have proven to be effective and safe.
Тривога є нормальним захисним механізмом, який людина отримала в процесі еволюції і є найпершою психічною реакцією, яка виникає у відповідь на розвиток хвороби або передує їй. Коли тривога стає довготривалою та вираженою, мова йде про тривогу як про розлад, який негативно впливає на якість життя людини порушуючи її фізичне, психічне та соціальне функціонування. У світі тривожні розлади зумовлюють значне збільшення витрат на охорону здоров'я насамперед на індивідуальному рівні. Рання діагностика та лікування тривоги у пацієнтів з хронічними неінфекційними захворюваннями (ХНІЗ) є важливою для попередження хронізації та соматизації психічних розладів, редукції та запобіганню ускладнень власне ХНІЗ.
На рівні первинної ланки медичної допомоги натуропатичні засоби займають чільне місце в терапії тривожних розладів субклінічного рівня або соматизованих тривожних розладів. Низка клінічних досліджень доводить анксіолітичну та протистресорну дію екстракту ашвагандхи (Withania somnifera), L-тіаніну (L-theanine) та екстракту пасіфлори (Passiflora incarnatа), які були поєднані у фітотерапевтичному комплексі Анксіомедін®
У ході 4-тижневого дослідження перевірялась ефективність та безпека Анксіомедіну в лікуванні психосоматичних проявів тривоги у 75 дорослих амбулаторних пацієнтів з ХНІЗ. Пацієнти обстежувалися за госпітальною шкалою тривоги і депресії HADS, чотиривимірним опитувальником для оцінки дистресу, депресії, тривоги та соматизації 4DSQ, методикою незакінчених речень Сакса-Сіднея SSCT; також відстежувались артеріальний тиск (АТ) та пульс.
За 4 тижні терапії у пацієнтів з ХНІЗ та субклінічною тривогою були редукція: соматизації за шкалою 4DSQ (-57,7 %), тривоги за шкалою HADS (-58,6 %), індексу конфліктогенності за методикою SSCT (-42,3 %), симпатикотонії (зменшення ЧСС на 24,4 %). Також за методикою SSCT значущими конфліктними зонами, що зазнали достовірної редукції в процесі терапії були: відношення до майбутнього (р<0,01); страхи та побоювання (р<0,01); відношення до хвороби (р<0,01); відношення до себе (р<0,05). Значущі побічні ефекти за час проведення досліждення не виявлялися.
Між тривогою та ХНІЗ існує двобічний зв’язок щодо виникнення та розвитку психічних та соматичних розладів. В терапії субклінічної та соматизованої тривоги, особливо в первинній медичній допомозі, чільне місце займають натуропатичні засоби, як Анксіомедін, які довели свою ефективність та безпеку.
Cучасні дослідження свідчать, що реакції на алостатичне перевантаження (
Тривога, що включає в себе емоційну, поведінкову, соматичну та когнітивну складову, подібно до депресії може бути як окремим симптомом, так і проявом цілого ряду психічних розладів. Тривожні розлади в світі обумовлюють значне збільшення витрат на охорону здоров'я насамперед на індивідуальному рівні, а не на рівні населення зважаючи на переважну схильність багатьох пацієнтів до їх гіпонозогнозії та недооцінки негативних соматичних і психосоціальних наслідків [
Вони поширені в сучасних суспільствах та посідають 6 місце за важливістю негативних нефатальних наслідків для здоров'я [
Аналіз WMHS показав, що дитячі негаразди та психічні розлади ранноьго віку збільшують ризик виникнення таких станів у подальшому житті [
Подібний тісний зв’язок між соматизацією і втратою працездатності (41,8 % при первинному обстеження; 31,7 % через рік спостереження) був встановлений за даними обстеження 1545 пацієнтів з тривожними і депресивними розладами в межах лонгитудінального дослідження NESDA. Затримка функціонального відновлення була притаманна насамперед пацієнтам другої половини життя [
Зазвичай тривога для людини є нормальним захисним механізмом, який вона отримала в процесі єволюційного розвитку. В нормі вона є транзиторною та контрольованою. Але, як тільки тривога стає довготривалою, вираженою за своєю інтенсивністю, порушує соціальне функціонування та викликає неприємні фізичні (соматичні) відчуття ми можемо говорити про тривогу як про розлад. Крім того, тривога є однією з найперших психічних реакцій, яка виникає на розвиток хвороби або передує їй.
Двобічний вплив тривоги/паніки та соматичного розладу, описаний A. E. Meuret та співавторами (2020) [
В свою чергу, ХНІЗ додатково сприяє ровитку тривоги/паніки через низьку прихильність до терапії з подальшим дистресом та катастрофізацією симптомів соматичної хвороби, що веде до гіпервентиляції та тривоги задухи (
Тривога негативно впливає на якість життя людини, порушуючи фізичне, психічне та соціальне функціонування. Отже, рання діагностика та лікування тривожних розладів є важливими складовими курації хворих, спрямованими на попередження хронізації та соматизації психічних розладів [
Відповідно до міжнародних стандартів курації пацієнтів з тривожними розладами, оптимальною тактикою лікування є поєднання фармакотерапії і психотерапії. За стандартом якості NICE QS53 (2014), психотерапію вважають першою лінією терапії тривожних розладів, причому дієвими є навіть заходи низької інтенсивності, що включають самодопомогу і психологічні методи лікування високої інтенсивності. Також наголошується, що особам з тривожними розладами не слід призначати бензодіазепіни або нейролептики, якщо немає специфічних клінічних причин [
З одного боку, у випадку легких тривожних розладів дані, що демонструють економічну ефективність, залишаються відносно обмеженими. Хоча легкі тривожні розлади, безумовно, викликають занепокоєння, реакції на тривожність часто є адаптивними, а підтримуючі втручання гіпотетично більш економічно обтяжливі порівняно з інтенсивним лікуванням гострих станів. З іншого боку, тривожні розлади пов'язані зі значною подальшою коморбідністю та захворюваністю. Отже, раннє та надійне втручання може бути рентабельним варіантом. Зрештою, рішення щодо оптимального визначення порогів діагностики та втручання - це те, що вимагає емпіричної перевірки. Аналогічно, дослідження ранніх втручань щодо тривожних розладів доцільні, щоб уточнити, чи має це позитивний вплив на виникнення, стійкість чи тяжкість вторинних розладів [
В терапії тривожних розладів переважно субклінічного рівня або соматизованих тривожних розладів, особливо на рівні первинної ланки медичної допомоги чільне місце займають натуропатичні засоби [
Ми провели порівняльне рандомізоване постмаркетингове дослідження ефективності та безпеки фітотерапевтичного комплексу Анксіомедін® в лікуванні психосоматичних проявів тривоги у дорослих амбулаторних пацієнтів з хронічними неінфекційними захворюваннями (ХНІЗ), що тривало 4 тижня. За умови інформованої згоди, з дотриманням принципів біоетики та деонтології у дослідженні взяли участь 75 дорослих пацієнтів з ХНІЗ та донозологічними тривожними порушеннями з наявністю психічних та соматичних симптомів тривоги, які були рандомізовані у співвідношенні 2:1 на основну та порівняльну групи, де 50 пацієнтів (> 65%) отримували Анксіомедін 1-3 капсули на добу залежно від тяжкості клінічної симптоматики. Після завершення дослідження пацієнти з групи порівняння за необхідності були проліковані для редукції симптомів тривоги.
Критерії включення:
вік 18-70 років;
ХНІЗ легкого/середнього ступеню тяжкості;
≥ 6 балів за Анкетою психосоматичної орієнтації;
≥ 8 балів тривоги за Госпітальною шкалою тривоги і депресії (HADS), кількість балів за субшкалою тривоги більша, ніж за субшкалою депресії.
Крітерії виключення:
тяжкі неконтрольовані ХНІЗ;
за HADS тривога/депресія ≥ 15/15 та/або суїцидальними нахилами;
вагітність, годування грудьми;
ідіосинкразія до окремих компонентів препарату.
Пацієнти були верифіковані за Діагностичними критеріями для психосоматичних досліджень щодо хворобливої поведінки та клінічної маніфестації [
Математична і статистична обробка даних здійснювалась за методом варіаційної статистики з оцінкою закону розподілу з використанням критерію Колмогорова-Смирнова; для оцінки достовірності відмінностей використовувались критерій Фішера (φ*) та ксі-квадрат Пірсона (χ2).
Вік обстежених осіб був у межах 21- 68 років, із переважанням осіб середнього віку (31–40 років – 46,7 %; 41–50 років – 29,3 %). Середній вік обстежених основної групи (ОГ) склав 38,4±7,1 років, групи порівняння (ПГ) – 36,8±7,4 років. За статевою структурою основна група складалася відповідно з 28 жінок (56,0 %) та 22 чоловіків (44,0%). Порівняльну групу складали 15 жінок (60,0 %) та 10 чоловіків (40,0 %). Достовірної різниці між групами за середнім віком і статтю не визначено (χ2емп < χ2крит, р≤0,01), що й було передбачено критеріями формування вибірки осіб для включення до дослідження. Отримані дані свідчили про однорідність вибірки, що надало можливість вивчати та аналізувати клініко-психопатологічні особливості хворих
Пацієнти обох груп отримували стандартне лікування з приводу гіпертонічної хвороби (20 осіб, 26,7 %), ішемічної хвороби серця (19 осіб, 25,3%), цукрового діабету ІІ типу (15 осіб, 20,0 %), виразкової хвороби шлунку/ 12-палої кишки (9 осіб, 12,0 %), ревматоїдного артриту (7 осіб, 9,3%) та інших хронічних неінфекційних захворювань (5 осіб, 6,7 %). Хвороблива поведінка обстежених пацієнтів свідчила про навність тривожного налаштування субклінічного рівня, що надалі було підтверждено даними обстеження за Госпітальною шкалою тривоги і депресії. У кожного з пацієнтів одін або більше проявів хворобливої поведінкі (множинний вибір) (
Хвороблива поведінка | Групи | |||
---|---|---|---|---|
ОГ (n=50) | ПГ (n=25) | |||
N | % | N | % | |
Іпохондрія | 11 | 22,0 | 8 | 32,0 |
Нозофобія | 7 | 14,0 | 3 | 12,0 |
Танатофобія | 8 | 16,0 | 5 | 20,0 |
Здорова тривога | 7 | 14,0 | 3 | 12,0 |
Стійка соматизація | 34 | 68,0 | 16 | 64,0 |
Конверсійні симптоми | 6 | 12,0 | 2 | 8,0 |
Реакція на роковини | 3 | 6,0 | 2 | 8,0 |
Заперечення хвороби | 2 | 4.0 | 1 | 4,0 |
У більшості пацієнтів з ХНІЗ були виразні прояви стійкої соматизації тривоги (відповідно 68,0% та 64,0%), іпохондрії (відповідно 22,0% та 32,0%), танатофобії (відповідно 16,0% та 20,0%) та нозофобії (відповідно 14,0% та 12,0%). Натомість рівень здорової тривоги (
За результатами 4-тижневого застосування фітотерапевтичного комплексу Анксіомедін® ми відмітили зменшення показників тривоги за Госпітальною шкалою тривоги і депресії в ОГ порівняно з ПГ на 2-му тижні терапії на рівні тенденції (-4,6 б.) її достовірна редукція на 4-му тижні (-8,6 б.; р<0,05) (
Редукція депресії за HADS на тлі прийому Анксіомедіну не була достовірною, лишаючись на рівні тенденції (-3,3 б. на FU) (
Зменшення загальної кількості симптомів основної групи в процесі терапії Анксіомедініном було проаналізовано за чотиривимірним опитувальником для оцінки дистресу, депресії, тривоги та соматизації 4DSQ. Редукція тривоги на 4-му тижні склала 41,3%, дистресу – 55,4%, соматизації – 57,7% (
На 2-му тижні терапії Анксіомедіном було відмічено стійку тенденцію до зменшення САТ, ДАТ та ЧСС із подальшим достовірним зниженням (р<0,05) цих показників на 4-мутижні, із подальшим зниженням ЧСС до FU. Що відповідало нормалізації активності симпато-адреналової вісі шляхом зменшення симпатикотонії [
Індекс конфліктогенності за методикою незакінчених рішень Сакса-Сіднея редукувався з 17,4 балів до 10,0 балів (
Отже, найбільш вагомими змінами психопатологічного стану пацієнтів з ХНІЗ та субклінічною тривогою за 4 тіжні терапії Анксіомедіну були редукція: соматизації за шкалою 4DSQ (-57,7 %), тривоги за шкалоюа HADS (-58,6 %), індексу конфліктогенності за методикою SSCT (-42,3 %), симпатикотонії (зменшення ЧСС на 24,4 %) (
Між тривогою та ХНІЗ існує двобічний зв’язок щодо виникнення та розвитку психічних та соматичних розладів. Рання діагностика та лікування тривоги у пацієнтів з ХНІЗ є важливою для попередження хронізації та соматизації психічних розладів, редукції та запобіганню ускладнень власне ХНІЗ. В терапії субклінічної та соматизованої тривоги, особливо в первинній медичній допомозі, чільне місце займають натуропатичні засоби, як Анксіомедін, які довели свою ефективність та безпеку.
Це дослідження було проведено за підтримки ТОВ Нутрімед.
The author declare that no competing interests exist.