Abstract
Розлади аутистичного спектра (РАС) є актуальною медико-соціальною проблемою в сучасному світі. За даними світових епідеміологічних досліджень, середня поширеність РАС у дитячому віці становить близько 1 % дитячої популяції. В Україні також відзначається зростання поширеності РАС, що зумовлює необхідність вивчення не лише клінічних проявів у дітей, але й психічного здоров’я членів їх родин, так як батьки які виховують дитину з розладом аутистичного спектру демонструють підвищений рівень батьківського стресу [1-5]. Результати багаторівневого модельного аналізу показали, що батьки дітей з РАС відчувають стабільно вищий рівень батьківського стресу протягом раннього розвитку дитини порівняно з батьками дітей, які не мають проблем з розвитком [4]. Окрім того, РАС стосується прогнозованого батьківського стресу на додаток до інших факторів батьківського стресу [3]. Попередні дослідження психоемоційного стану батьків, які виховують дітей з тяжкими захворюваннями показали, що їм були притаманні знижений фон настрою (у 97,6% випадків), пригніченість (у 66,2 %), почуття суму й туги (у 73,5 %), тривога, постійне внутрішнє напруження з неможливістю розслабитись (у 67,4 %), стани розгубленості (у 36,3 %), страхи та побоювання, позв’язані з прогнозом стану дитини (у 87,3 %), відчуття небезпеки та краху (у 69,8 %) [2].
Full-text of the article is available for this locale: Українська.