Актуальність

В умовах сучасного світу досить гостро постають питання про покращення та збереження здоров’я майбутніх поколінь. На превеликий жаль, сколіоз, або викривлення хребта, є одним із частих захворювань опорно-рухового апарату у дітей, яке має тенденцію до прогресування. Поширеність сколіозу в світі, за різними даними, становить від 3,0 % до 30,0% населення. В Україні дана патологія зустрічається у 4,0-28,0% ортопедичних хворих.

Надання допомоги особам зі сколіотичною хворобою – це складна, багатопланова медико-соціальна проблема, яка потребує комплексного вирішення. Поряд з труднощами вирішення питань ортопедичного характеру, також залишається і вивчення психоемоційних особливостей осіб підліткового віку із різними ступенями вираженості сколіозу.

Матеріали та методи дослідження

В рамках нашого дослідження було відібрано 169 підлітків віком 14-16 років обох статей з різними ступенями вираженості сколіозу. Серед обстежених було 85 дівчат та 84 юнака. Було сформовано дві основних групи відповідно до ступеню важкості ортопедичних порушень при сколіозі: до Г1 увійшли 96 осіб з І та ІІ ступенем сколіозу (з них 47 дівчат (Г1(д)) та 49 юнаків (Г1(ю)), до Г2 – 73 особи з ІІI та IV ступенем (з них 38 дівчат (Г2(д)) та юнаків 35 (Г2(ю)).

У процесі дослідження було використано теоретико-методологічний аналіз проблеми, а також такі методи як соціально-демографічний, статистичний та клініко-психологічний. Тривожність, як особистісна характеристика вивчалась за опитувальником Г.М. Прихожан. Особливістю шкали Г.М. Прихожан є те, що тривожність визначається за власною оцінкою тих чи інших ситуацій повсякденного життя щодо наявності супутнього почуття тривоги. Ці шкали залежать від вміння школярів розпізнавати власні переживання, почуття. Методика включає дві форми: А та Б. В даному дослідженні ми використовували форму Б – для учнів 13-16 років.

Статистична обробка отриманих даних та побудова діаграм виконувалась за допомогою програм Excel та статистичного пакету «Statistica 7.0. for Windows», а також проводилась за допомогою t-критерію Ст’юдента, U-критерія Манна-Уітні, ϕ-критерія Фішера та χ2-критерія Пірсона. В усіх випадках порівнянь визначено ймовірність розходжень «р». Розходження враховувались як статистично значимі при p<0,05.

Результати дослідження

Отримані дані свідчать про те, що в групах дівчат з різним ступенем сколіозу рівень загальної тривожності був вищим у порівнянні з групами юнаків (Г1(д) – 110,4 бала, Г1(ю) – 94,2 бала (p≤0,05); Г2(д) – 124,6 бала, Г2(ю) – 108,4 бала, (p≤0,05). Найбільш високими, у порівнянні з іншими шкалами тривожності, були показники за рівнями оціночної та міжособистісної тривожності у всіх групах дослідження.

Таким чином можна стверджувати, що досліджені підлітки зі сколіозом характеризувались невпевненістю в собі, тенденцією до самозвинувачення та труднощами в створенні міжособистісних стосунків. Загалом, ці особливості є характерним для осіб підліткового віку.

Також, виявлено, що тривожні прояви дещо збільшувались в залежності у відповідності зі зростанням важкості фізичних порушень при сколіозі. Також відмічено більш високі показники за всіма шкалами тривожності в групах дівчат (Г1(д) та Г2(д)) у порівнянні з групами юнаків.

Різниця між представниками різної статі за окремими шкалами тривожності серед осіб з першим та другим ступенем сколіозу (Г1(д) та Г1 (ю)) складала: за рівнем шкільної тривожності – на 4,1 бали; самооціночної тривожності – 2,9 бали; міжособистісної тривожності – 2,9 бали; магічної тривожності - на 2,9 бали; загальної тривожності – 16,2 бали. Різниця між групами Г2(д) та Г2 (ю), до яких увійшли підлітки з третім та четвертим ступенем сколіозу складала: за рівнем шкільної тривожності – 1,8 бали (p≤0,05); самооціночної тривожності – 3,5 бали; міжособистісної тривожності – 4,4 бали; магічної тривожності – 6,5 бали; загальної тривожності – 16,2 бали.

Висновки

Серед психоемоційних характеристик досліджених вивчали, зокрема, і рівень тривожності. Серед психоемоційних особливостей досліджених підлітків зі сколіозом переважали високий рівень загальної тривожності. Також, було виявлено, що високі показники майже за всіма шкалами тривожності були здебільшого у групах дівчат, в порівнянні з групами юнаків (p≤0,05). Крім цього, варто зазначити, що зі зростанням ступеня вираженості сколіозу, дівчата більш схильні до проявів загальної, самооціночної та міжособистісної тривожності, ніж хлопці.

Додаткова інформація

Конфлікт інтересів

Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів