open access

Abstract

This is a conference abstract from the ІІ Scientific-practical conference "Psychosomatic medicine: science and practice". It is dedicated to the issue of diagnosis and treatment of prosopalgia. 56 patients were consulted who consulted a neurologist with complaints of facial pain. In 26 of them, the pain was trigeminal, in 12 was due to arthrosis and arthritis of the temporomandibular joints (TMJ), chronic spasm of chewing muscles, and 18 patients showed signs of overloading of the TMJ and spastic response of chewing muscles to loading. All patients had anxiety-depressive disorders of varying degrees. Treatment of patients with dysfunction of the TMJ and masticatory muscles included the appointment of pregabalin, gabapentin or antidepressants, treatment with an orthodontist, performing exercises of articulatory gymnastics. The work performed showed the high diagnostic value of ultrasound of the TMJ and elastography of the chewing muscles in the initial diagnosis of prosopalgia.

Анотація

Було обстежено 56 пацієнтів, що звернулися за консультацією невролога зі скаргами на болі у обличчі. У 26 з них біль був тригемінальним, у 12 був обумовлен артрозом та артритом скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС), хронічним спазмом жувальних м'язів, у 18 пацієнтів були виявлені ознаки перенавантаження СНЩС та спастичної реакції жувальних м'язів на навантаження. Всі пацієнти мали тривожно-депресивні порушення різного ступеню. Лікування пацієнтів з порушенням функції  СНЩС та жувальних м'язів включало призначення прегабаліну, габапентіну або антидепресантів, лікування у ортодонта, виконання вправ артикуляційної гімнастики. Проведена робота показала високу діагностичну цінність ультразвукової діагностики СНЩС та еластографії жувальних м’язів у первинній діагностиці прозопалгій.

Актуальність

Болі в обличчі бувають ниючі, тягнучі, печучі, постійно присутні або виникають приступами, що стріляють, можуть бути дуже інтенсивні. У кожному разі ці болі завдають значного дискомфорту, часто повністю вибивають зі звичайного ритму життя. За статистичними даними, на періодичний або постійний лицьовий біль страждають майже 56% дорослого населення земної кулі.

Матеріали і методи

Нами було обстежено 56 пацієнтів зі скаргами на біль у обличчі (18 чоловіків і 38 жінок у віці від 32 до 59 років). Всі пацієнти були поділені на 3 групи, формування груп проводилося за характером больового синдрому. В роботі використовувалися наступні методи дослідження: клініко-неврологічний, ультразвукової діагностики скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) та еластографії жувальних м’язів, магнітно-резонансної томографії.

Результати

У пацієнтів 1-ї групи (26 пацієнтів) при первинному огляді були виявлені ознаки невралгії трійчастого нерва: біль локалізувалася з одного боку, була нападоподібною, віддавала в верхню/нижню щелепу, були болючі при пальпації точки виходу трійчастого нерва, в ряді випадків дотик до цих точок провокував напад. Всі пацієнти пройшли обстеження - МРТ головного мозку, у 9 з них були виявлені ознаки судинно-нервового конфлікту.

У пацієнтів 2-ї групи (12 пацієнтів) при первинному огляді були болючі тригерні точки СНЩС, у 10 з них цей біль мав односторонній характер, біль посилювався при максимальному відкриванні рота, в ряді випадків (у 7 пацієнтів) супроводжувався характерним «хрускітом», у 2-х пацієнтів відзначалася також хворобливість при пальпації точок виходу трійчастого нерва (на стороні ураження). Всім пацієнтам проводилася ультразвукова діагностика СНЩС. У 9 пацієнтів цієї групи відзначалися зниження висоти суглобового хряща, наявність остеофітів, хондрофітів, у 7 пацієнтів - підвищення ехогенності гіалинового хряща, розмитість меж (ознаки артрозу СНЩС). При проведенні еластографії жувальних м'язів, у 5 пацієнтів були виявлені явища хронічного спазму (частіше 2-х стороннього) - підвищено характеристики в фоновому режимі і при напрузі м'язів. У 4 пацієнтів у фоновому режимі швидкості не були підвищені, але при навантаженні відзначалася посилена спастична реакція.

У пацієнтів 3-ї групи (18 пацієнтів) при первинному огляді була відсутня болючість при пальпації точок виходу трійчастого нерву і тригерних точок СНЩС, однак відзначався дискомфорт при максимальному відкриванні рота, в ряді випадків (у 7-х пацієнтів) - «хрускіт» при рухах нижньої щелепи. Характер болю у цих пацієнтів не був пріступообразним, пацієнти не могли виділити будь-які провокуючі фактори. Біль був ниючий, що тягне, часто посилювався до вечора. При виконанні ультразвукової діагностики СНЩС у 7-х з них мало місце підвищення ехогенності гіалинового хряща. При проведенні еластографії, у 5 пацієнтів при навантаженні мала місце посилена спастична реакція, у 13 пацієнтів - явища хронічного спазму (ці зміни носили 2-х сторонній характер).

У пацієнтів всіх груп мали місце тривожно-депресивні розлади: від слабкого (у 23) або середнього (у 24), до вираженого ступеню (у 9 пацієнтів). Багато з них (38 пацієнтів) протягом тривалого часу зазнавали хронічний стрес, мали високі психоемоційні навантаження практично кожен день (стреси на роботі, домашні негаразди). У той же час, поява лицьового болю значно погіршувала емоційний стан, а у ряді випадків (18 пацієнтів) була першопричиною.

Лікування проводилося згідно стандартів, з обов'язковим призначенням прегабаліну, габапентину або антидепресантів. У тих випадках, коли були виявлені зміни з боку СНЩС, жувальних м'язів, пацієнти були консультовані ортодонтом, в ряді випадків (у 9 пацієнтів) проводилася корекція порушень прикусу. Пацієнтам, що мали ознаки хронічного спазму жувальних м’язів, було рекомендовано виконання вправ артикуляційної гімнастики.

Висновки

  1. У первинній діагностиці прозопалгій високу діагностичну цінність показало проведення ультразвукової діагностики СНЩС, еластографії жувальних м'язів.
  2. У 53,5% обстежених нами хворих лицьова біль була обумовлена патологією СНЩС, у 46,5% - носила тригемінальної характер.
  3. Пацієнти з патологією СНЩС, хронічним спазмом жувальних м'язів, крім лікування у невропатолога, потребують обстеження та лікування у ортодонта.