open access

peer-reviewed

Abstract

Background. The problem of social functioning is one of the most relevant at the present stage. Over the past decades, first being in the sphere of interests of social psychiatry it has become one of the main focuses of research in clinical psychiatry. The number of works on this topic is increasing and motivating researchers to look for predictors of violations in social functioning. Recently, a lot of attention in these studies is devoted to the study of social cognition. Though, the studies are carried out within the framework of individual nosology types. At the same time, in our opinion, it would be interesting to expand the study using the syndromological approach in the "broad field" of psychotic disorders.

Aim. Study of social cognition in patients with depressive-paranoid symptoms in psychotic disorders with the following nosology types: paranoid schizophrenia (F 20.0), schizoaffective disorder, depressive type (F25.1) and recurrent depressive disorder, current episode severe with psychotic symptoms of inpatient treatment at the stage of remission.

Materials and methods. 61 patients have been examined. They are divided into three groups according to nosology types: 1 group - 21 patients with a diagnosis of paranoid schizophrenia (F 20.0 - Sch), group 2 - 23 patients diagnosed with depressive type of schizoaffective disorder (F 25.1 - SchAD) ) and group 3 - 17 patients suffering from recurrent depressive disorder (F 33.3 - RDD). The evaluation of social cognition, namely the level of emotion management, was conducted using the Russian-language version of the test of J. Meier, P. Selovey and D. Caruso "Emotional Intelligence" (MSCEIT V. 2.0) in the adapted version of E.A. Sergienko, I.I. Vetrova [1] *. One of the four branches of the test was used, namely, "Emotion Management", as well as PANSS and PSP scales.

Results. The MSCEIT test emotion control scales are within the normal range, but the ratios are different in three groups: in the group of patients with Sch (and is the highest among the three groups), the indicators of the regulation scale of their own emotional states in relation to the indicators of emotional regulation of the states of other people prevail. The opposite picture is observed in the group of patients with SchAD. At the same time, the group of patients with RDD has low rates on both scales, but they are close to the lower boundary of the norm. Consequently, at each of the nosology types there is a specificity of cognitive impairment caused by the major disease. It is also indicative that the clinical picture of schizophrenia and schizoaffective disorder is similar but opposite in terms of MSCEIT indicators. The revealed link of indicators of the function of managing emotions and the level of social functioning allows us to determine the "targets" for rehabilitation programs in Sch (regulation of emotional states of other people) and RDD (regulation of their own emotional states). However, in this study, no such "targets" have been detected in the SchAD. There has been detected no clear link between the level of social functioning and the severity of the negative (deficient) symptoms, which for a long time has been considered the main factor of social maladaptation, but our data require additional research and more observations.

Conclusion. The connection of certain psychopathological symptoms with the indicators of emotional management function allows to determine the "risk groups" among patients with each of the nosology types, which in advance can direct psychotherapeutic or psycho-rehabilitation measures focused on the correction of detected cognitive impairments.

Вступ

Проблема соціального функціонування є однією з найбільш актуальних на сучасному етапі. Останніми десятиріччями вона вийшла за межі сфери інтересів соціальної психіатрії і стала одним з головних фокусів досліджень у клінічній психіатрії. Останньою тенденцією є визначення рівня соціального функціонування, а саме його відновлення, як критерію ефективності лікування. Актуальність даної теми стрімко зростає. Кількість робіт з даної тематики збільшується та мотивує дослідників на пошук предикторів порушень соціального функціонування у пацієнтів з різноманітною патологією, в тому числі і хворих на ендогенні психози [2, 3, 4]. Останнім часом багато уваги в цих дослідженнях приділяється вивченню соціальних когнітивних функцій [6, 9, 12]. Соціальні когнітивні функції визначають те, як люди думають про себе та інших у соціальному світі та обробляють інформацію у соціальному контексті [11]. Однак дослідження проводяться у рамках окремих нозологій [8, 10]. На нашу думку цікавим буде розширення дослідження з застосуванням синдромологічного підходу у «широкому полі» психотичних розладів. Такий диференційований підхід дозволить визначити особистісні та соціальні ресурсні зони для кожної з груп пацієнтів окремо, що дасть можливість визначити специфічні фокуси удосконалення реабілітаційних програм для них.

Мета

Вивчення соціальних когнітивних функцій у пацієнтів з депресивно-параноїдною симптоматикою в межах психотичних розладів при наступних нозологіях: шизофренія, параноїдна форма (F 20.0), шизоафективний розлад, депресивний тип (F25.1) та рекурентний депресивний розлад з психотичними симптомами (F33.3) в умовах стаціонарного лікування на етапі становлення ремісії.

Предмет

Порушення соціальних когнітивних функцій у пацієнтів з депресивно-параноїдною симптоматикою при психотичних розладах в рамках психозів та взаємозв’язок цих порушень з певними психопатологічними симптомами та рівнем соціального функціонування.

Обсяг та методи дослідження

Дослідження проведено на кафедрі психіатрії, психотерапії та медичної психології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (м. Київ, Україна), клінічна база - ТМО «ПСИХІАТРІЯ» у місті Києві. Нами було обстежено 61 пацієнт, які були розділені на три групи за нозологіями: 1 група – 21 пацієнт з діагнозом шизофренія, параноїдна форма (F 20.0 – ПШ), 2 група – 23 пацієнти, у яких діагностовано депресивний тип шизоафективного розладу (F 25.1 – ШАР) та 3 група – 17 пацієнтів, що страждали на рекурентний депресивний розлад з психотичними симптомами (F 33.3 – РДР). У групі хворих з ПШ середній вік склав 38,3±7,1 років, середня тривалість хвороби – 9,2±4,7 роки, за гендерним складом - 36% чоловіків та 64% жінок. Серед хворих з ШАР середній вік становив 34,4±8,3 років та середній стаж хвороби – 4,7±2,4 роки, до неї ввійшли 29% чоловіків та 71% жінок. У групі хворих з РДР середній вік склав 46,7±6,2 роки, середня тривалість хвороби – 15,1±10,1 років, за гендерним складом - 23 % чоловіків та 77% жінок.

Оцінювання соціальних когнітивних функцій, а саме рівень управління емоціями проводилось з використанням російськомовної версії тесту Дж. Мейера, П. Селовея та Д. Карузо «Емоційний інтелект» (MSCEIT V. 2.0) у адаптованому варіанті О.О. Сергієнко, І.І. Ветрової [1]*. Використовувались одна з чотирьох гілок тесту, а саме «Управління емоціями». Ця гілка входить до MATRICS Consensus Cognitive Battery[7]. Також використовувалась шкали PANSS [5] та PSP.

Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою методів варіаційної статистики на основі статистичного пакету Microsoft Еxcel.

Результати

Вимірювання здатності до управління емоціями у тесті Мейера-Селовея-Карузо проводилось шляхом оцінки здатності до регуляції власних емоційних станів (шкала D) та здатності до регуляції емоційних станів інших людей (шкала Н). Для порівняння шкал D та H між собою у подальшій статистичній обробці результатів сирі бали переводились у стандартизовані, які аналогічні значенням тесту Векслера, що визначає показники рівня IQ – їх норма 100 ± 15 балів. Результати обробки даних у сирих та стандартизованих балах представлено у табл. 1.

Групи Шкала D (бали) Шкала H (бали)
сирі стандартизовані сирі стандартизовані
ПШ 0,27±0,04 100 0,260±0,03 90
ШАР 0,25±0,04 96 0,30±0,06 101
РДР 0,24±0,02 92 0,264±0,03 91
Таблиця 1.Результати даних за шкалами регуляції емоцій MSCEIT у трьох групах (у сирих та стандартизованих балах).

Отримані результати знаходилися у межах норми. Але спостерігались певні тенденції: за шкалою D найвищими серед трьох груп були результати у групі хворих з ПШ, тоді як за шкалою Н найвищими вони були у групі ШАР. А у групі хворих з РДР показники за обома шкалами були досить низькими та ближчими до нижньої межі норми.

Для порівняння співвідношення шкал між собою у різних групах використовувались показники у стандартизованих балах (див. рис. 1).

Рисунок 1.Результати по окремим шкалам гілки управління емоціями MSCEIT у трьох групах (стандартизовані бали) У першій групі превалював показник шкали D над показником шкали Н. В той час, як у другій групі, спостерігалась протилежна тенденція. У групі ж з РДР відмічалась інша тенденція – показники шкал Н та D майже не відрізнялись один від одного.

Зв’язок здатності до управління емоціями з психопатологічною симптоматикою.Психопатологічна симптоматика оцінювалась за допомогою шкали PANSS. Був проведений кореляційний аналіз результатів тесту MSCEIT та шкали PANSS. Результати цього аналізу з врахуванням загальних показників шкали (позитивна, негативна, загальна симптоматика за шкалою PANSS) представлені у табл. 2.

Чіткий кореляційний зв’язок між загальними показниками шкали PANSS та показниками гілки управління емоціями тесту MSCEIT був виявлений лише у групі хворих з ПШ. Визначалась негативна кореляція між показниками як шкали D, так і всієї гілки управління емоціями тесту MSCEIT з негативною симптоматикою за шкалою PANSS.

РДР Шкала D Шкала Н Управління Позитивна симпт-ка Негативна симпт-ка Загальна симпт-ка
Шкала D 1
Шкала Н -0,35844 1
Управління емоціями 0,379206 0,727906 1
Позитивна симпт-ка 0,042545 0,083464 0,113976 1
Негативна симпт-ка -0,04049 0,055483 0,025255 0,432344 1
Загальна симпт-ка -0,00378 -0,12019 -0,1219 0,758526 0,321292 1
ШАР
Шкала D 1
Шкала Н 0,6372 1

0,87226 0,932708 1
Позитивна симпт-ка -0,10604 0,221645 0,091022 1
Негативна симпт-ка -0,39778 -0,31369 -0,38518 0,066255 1
Загальна симпт-ка 0,119519 0,168019 0,162542 0,732329 -0,11555 1
ПШ
Шкала D 1
Шкала Н -0,25476 1
Управління емоціями 0,673288 0,543455 1
Позитивна симпт-ка -0,33019 0,200315 -0,13347 1
Негативна симпт-ка -0,47168 -0,14316 -0,51892 0,23484 1
Загальна симпт-ка -0,29363 0,21899 -0,08745 0,778633 0,365636 1
Таблиця 2.Результати кореляційного аналізу тесту MSCEIT (гілка регуляції емоцій) та шкали PANSS (позитивна, негативна, загальна психопатологічна симптоматика).

В результаті проведеного кореляційного аналізу визначився також зв’язок показників здатності до управління емоціями (MSCEIT) з окремими психопатологічними симптомами за шкалою PANSS. Результати представлені у табл. 3.

Групи Шкала D Шкала Н
Позитивна кореляція Негативна кореляція Позитивна кореляція Негативна кореляція
РДР P3 (галюцинації) N3 (складнощі у спілкуванні) G6 (депресія) - - -
ШАР - N4 (пасивно-апатична соціальна відгороженість) G13 (розлад волі) N1 (притуплений афект) N4 (пасивно-апатична соціальна відгородженість)
ПШ G3 (почуття вини) N5 (порушення абстрактного мислення) G1 (соматична стурбованість) G5 (манерність) G8 (малоконтактність) G14 (агресивність) G1 (соматична стурбованість) G13 (розлад волі)
Таблиця 3.Результати кореляційного аналізу тесту MSCEIT (гілка управління емоціями) та шкали PANSS (окремі психопатологічні симптоми).
  1. У групі РДР спостерігалася позитивна кореляція шкали D з трьома симптомами (галюцинації, складнощі у спілкуванні та депресія).
  2. Група хворих з ШАР характеризувалася корелятивними зв’язками симптоматики переважно з шкалою Н (управління емоційними станами інших людей).
  3. Шкала D була найбільш чутливою до симптоматики у групі хворих з ПШ. Визначалася негативна кореляція з п’ятьма симптомами: одним негативним – порушення абстрактного мислення та чотирма загальними: соматична стурбованість, манерність, малоконтактність, агресивність. В той же час з симптомом соматичної стурбованості відмічалася позитивна кореляція шкали Н у даній групі.

Зв’язок здатності до управління емоціями з рівнем соціального функціонування. Рівень соціального функціонування в кожній з груп визначався за шкалою PSP. Був виявлений позитивний кореляційний зв’язок між рівнем соціального функціонування та показниками шкали Н в групі хворих з ПШ (r = 0,3240, p>0,005) і показниками шкали D у групі хворих з РДР (r = 0,3160, p>0,005). У групі хворих з ШАР не було виявлено зв’язку рівня соціального функціонування з показниками гілки управління емоціями шкали MSCEIT.

Висновки

  1. Показники шкал гілки здатності до управління емоціями тесту MSCEIT знаходилися у межах норми, але співвідношення було різним у трьох групах: у групі хворих з ПШ превалювали (та були найвищими серед трьох груп) показники шкали регуляції власних емоційних станів по відношенню до показників регуляції емоційних станів інших людей. У групі хворих з ШАР спостерігалася протилежна картина. В групі хворих з РДР були низькі показники по обох шкалах, однак вони були наближені до нижньої межі норми. Отже, при кожній з нозологій спостерігалася певна специфічність когнітивних порушень, спричинена основним захворюванням. Показовим також був той факт, що схожі у клінічній картині шизофренія та шизоафективний розлад мали протилежну картину щодо когнітивних порушень.
  2. Виявлений зв’язок показників функції управління емоціями та рівня соціального функціонування дозволив визначити «мішені» для реабілітаційних програм при ПШ (регуляція емоційних станів інших людей) та РДР (регуляція власних емоційних станів). Але у даному дослідженні не були виявлені такі «мішені» при ШАР.
  3. Не було виявлено чіткого зв’язку рівня соціального функціонування та вираженості негативної (дефіцитарної) симптоматики, що довгий час вважалась основним фактором соціальної дезадаптації, але наші дані потребують додаткового дослідження та більшої кількості спостережень.
  4. Зв’язок певних психопатологічних симптомів з показниками функції управління емоціями дозволив визначати «групи ризику» серед пацієнтів при кожній з нозологій, котрим надалі можна буде завчасно спрямувати психотерапевтичні чи психореабілітаційні заходи, сфокусовані саме на корекції виявлених когнітивних порушень.

Додаткова інформація

Конфлікт інтересів

Автори заявляють про відсутність будь-якого конфлікту інтересів.

References

  1. Sergienko EA, Vetrova II. Emotional intelligence: Russian-language adaptation of The Mayer–Salovey–Caruso Emotional Intelligence Test, Version 2.0. Psikhologicheskie Issledovaniya. 2009; 6(8)
  2. Bell MD, Corbera S, Johannesen JK. Social cognitive impairments and negative symptoms in schizophrenia: are there subtypes with distinct functional correlates?. Schizophr Bull. 2013; 39(1):186-196. DOI | PubMed
  3. Bell MD, Tsang HWH, Greig TC, Bryson GJ. Neurocognition, social cognition, perceived social discomfort, and vocational outcomes in schizophrenia. Schizophr Bull. 2009; 35(4):738-747. DOI | PubMed
  4. Harvey PD, Penn DL. Social cognition: The key factor predicting social outcome in people with schizophrenia. Psychiatry. 2010; 7:41-44. PubMed
  5. Kay SR, Fiszbein A, Opler LA. The positive and negative syndrome scale (PANSS) for schizophrenia. Schizophr Bull. 1987; 13(2):261-276. PubMed
  6. Mancuso F, Horan WP, Kern RS, Green MF. Social cognition in psychosis: multidimensional structure, clinical correlates, and relationship with functional outcome. Schizophrenia Research. 2011; 125(2-3):143-151. PubMedDOI
  7. Nuechterlein KN, Green MF. The MATRICS Consensus Cognitive Battery, part 1: test selection, reliability, and validity. Am J Psychiatry. 2008; 165(2):203-213.
  8. Savla GN, Vella L, Armstrong CC. Deficits in domains of social cognition in schizophrenia: a meta-analysis of the empirical evidence. Schizophr Bull. 2012; 39(5):979-992. PubMedDOI
  9. Schmidt SJ, Mueller DR, Roder V. Social cognition as a mediator variable between neurocognition and functional outcome in schizophrenia: empirical review and new results by structural equation modeling. Schizophr Bull. 2011; 37(2):41-54. PubMedDOI
  10. Sparks А, McDonald S, Lino B. Social cognition, empathy and functional outcome in schizophrenia. Schizophrenia Research. 2010; 122(1):172-178. PubMedDOI
  11. Penn DL, Sanna LJ, Roberts DL. Social cognition in schizophrenia: an overview. Schizophr Bull. 2008; 34(3):408-411. PubMedDOI
  12. van Hooren S, Vermissen D, Janssen I. Social cognition and neurocognition as independent domains in psychosis. Schizophr Res. 2008; 103(1-3):257-265. DOI